• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Цікаві факти

Цікаві факти про школу

  • Слово «школа» походить від грецького слова «сколе», що означає «дозвілля». Таких шкіл, які ми звикли бачити зараз, в Стародавній Греції не було. Філософи та їх учні збирались у вільний час разом і сперечалися з різних питань.
  • У 1565 р. з'явився перший буквар для навчання дітей, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.
  • 1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.
  • У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.
  • У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10. У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.
  • У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять. Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.

Кава не однаково діє на представників різної статі

Виявляється, цей стародавній ароматичний напій по-різному впливає на організм чоловіків і жінок. До такого висновку дійшли американські вчені після проведених досліджень.

Вони проаналізували результати вживання кави більш ніж над 60 добровольцями різної статі і з’ясували, що благотворно кава діє лише на жінок. А ось на розумові здібності чоловіків вона впливає негативно.У ході дослідження учасників розділили на одностатеві пари приблизно одного віку. Кожній з пар пропонувалося виконати ряд завдань, серед яких ведення переговорів, розгадування головоломок і тести на пам’ять. Для збільшення стресової ситуації їх попросили підготувати презентацію про результати тесту. При цьому, перед виконанням завдання одна половина учасників випила каву, інша - звичайний напій.

У результаті було встановлено, що ті жінки, які випили перед завданням каву, справлялися з ним в 1,5 рази краще, ніж ті, які пили напій без кофеїну. А ось серед чоловіків ситуація виявилася протилежною.

Однак, слід зазначити, що результати представників сильної статі, які випивали перед виконанням завдань каву, погіршилися незначно.

У британській школі ввели заборону на поцілунки

Адміністрація однієї з британських шкіл в графстві Сомерсет під загрозою покарання заборонила своїм учням цілуватися. За інформацією The Daily Telegraph, директор школи Кріс Річардсон (Chris Richardson) заявив, що не дивлячись на передові погляди, його учбовий заклад дотримуватиметься “традиційних цінностей”.У школі навчається близько 1200 учнів у віці від 13 до 18 років. Батьки школярів заявили, що не схвалюють заборону, оскільки вважають, що поцілунки є невід’ємною частиною життя сучасних підлітків.

Школа отримала винагороду уряду Великобританії за постійне поліпшення результатів іспитів в попередні роки. Проте вона не вперше потрапляє на сторінки друку у зв’язку з скандалами про порушення шкільної дисципліни.

У 2007 році 16-літній Том Бослі (Tom Bosley) був ледве не виключений за те, що їв яблуко на тенісному корті, де вживання їжі строго заборонене. У 2003 році 22 учні були звинувачені в тому, що носили формені піджаки, куплені в супермаркеті, замість дорожчих, які продавав постачальник шкільної форми.

Батьки неодноразово повідомляли про покарання школярів, які носили чорні брюки трохи не того відтінку, який затвердила адміністрація. Порушниками дисципліни також оголошувалися учні, які знімали піджаки в спекотну погоду або розстібали верхні ґудзики сорочок.

У одному з випадків обурені батьки навіть організували комітет протесту. Про те, які дії послідують після введення заборони на поцілунки інформація доки не поступала.

Чому в добі 24 години?

Єдиною причиною того, чому день складається саме з 24 годин, є те, що люди вирішили, що так їм найзручніше вимірювати час.

У природі немає нічого, що визначало б тривалість годин, хвилин і секунд - одиниць, якими ми користуємося, кажучи про час. Проте справа йде інакше, коли мова заходить про тимчасовий відрізок, відповідний тому, що ми називаємо добою, або днем. Тривалість доби відповідає проміжку часу, за який Земля здійснює повний оборот навколо своєї осі із заходу на схід. Цей проміжок часу завжди один і той же.

Можливо, вас здивує той факт, що насправді в добі не 24 години, а набагато менше. Учені розрахували точний час повного обороту Землі за зірками. Принцип розрахунку досить простий. Він полягає в тому, що учені засікають момент, в який певна зірка знаходиться над меридіаном - уявною лінією, що простягнулася від Північного полюса до Південного, строго перпендикулярною напряму обертання Землі. Цей момент вважається початком доби. Її кінець наступає в ту секунду, коли та ж сама зірка знов виявляється над тим же самим меридіаном. Зміряний таким чином проміжок часу, називається астрономічною, або зоряною добою і рівна 23 годинам 56 хвилинам і 4,09 секундам.

366 астрономічних діб складають один рік. Рік рівний проміжку часу, за який Земля здійснює повний оборот навколо Сонця. Оскільки прийнято вважати, що в добі 24 години, то в результаті виходить, що в році 365 1/4 дні. Для зручності календар влаштований таким чином, що з кожних чотирьох років, один рік називається високосним і складається з 366 днів, а три інших - з 365 днів.

Проте не завжди час вимірювали таким чином. У Стародавній Греції, наприклад, тривалість доби визначалася за часом, що пройшов між світанком і заходом. Нічний годинник просто не враховувався. Проте вже стародавні римляни стали рахувати час так само, як ми: від півночі до півночі.

Перш ніж був винайдений годинник, і день і ніч розбивали на 12 рівних проміжків. Проте така система була незручною, оскільки тривалість дня і ночі у різний час року непостійна. Всім добре відомо, що влітку день довший за ніч, тоді як взимку - навпаки. Першими, хто розділив всю добу цілком на 24 частини, рівні одній годині, були все ті ж стародавні римляни. Сьогодні майже скрізь на земній кулі час вимірюється таким чином.

Не хочу вчитися або як борються з прогулами в різних країнах світу

Особливо актуальна вона навесні, коли гарна погода стає додатковою спокусою провести час поза шкільними стінами. Проте кожному наступному поколінню школярів все складніше втекти з уроків – на допомогу вчителям приходять сучасні технічні засоби.

Ще в 2003 році в ірландських школах ввели в дію систему SMS-сповіщення батьків про відсутність дітей на перекличці. Правда, школярі не дуже охоче повідомляли номери мобільних телефонів батьків. Все ж таки система набула поширення, адже в тому, щоб діти відвідували заняття, зацікавлені і самі батьки. Причому не тільки через те, що розуміють значення освіти для майбутнього своїх дітей.

У Великобританії і Ірландії передбачено покарання для недбайливих батьків: якщо їх син або донька систематично прогулює уроки, вони можуть заплатити солідний штраф (від однієї до двох з половиною тисяч фунтів стерлінгів, тобто від двох до п'яти тисяч доларів) або навіть потрапити у в'язницю на строк до трьох місяців.

Повідомлення про прогульників поступають не тільки від вчителів. Щороку в квітні-травні британські поліцейські патрулюють вулиці і перевіряють документи у кожної дитини або підлітка шкільного віку. Щорічно спеціальним підрозділам вдається затримати більше десяти тисяч юних прогульників, багато з яких пропускає заняття з відома і дозволи батьків.

Але бувають і приємні виключення: у 2007 році 18-річна британка Мішель Бурмен поставила рекорд відвідуваності. За 14 років здобування початкової і середньої освіти вона не пропустила жодного з 2660 учбових днів. Мішель керувалася не страхом підвести батьків або потрапити в поліцію, а цікавістю до навчання. Дівчина закінчила школу з відмінними оцінками.

Влада Німеччини визнала однією з небезпечних спокус демонстраційні стенди з новими іграми в торгових центрах. Політики виступили з ініціативою зобов'язати власників магазинів вимикати ці стенди на час шкільних занять, щоб діти йшли грати тільки після уроків. На думку представників влади, саме прогульники згодом поповнюють ряди кримінальних угрупувань і виявляються причетними до різного роду злочинів.

Дійсно, в різних країнах світу були зареєстровані випадки, коли підлітки не відвідували занять місяцями через комп'ютерні ігри, проте найчастіше таке відбувалося унаслідок захоплення MMORPG.

Найдальше в контролі за відвідуваністю зайшов американський уряд. Для боротьби з прогулами об'єднали зусилля Міністерство освіти, Міністерство юстиції і декілька громадських організацій.

Виявилось, що зобов'язати найзлісніших прогульників носити на поясі GPS-навігатора, щоб можна було відстежити місцезнаходження підлітка – значно дешевше, ніж переводити схильного до прогулів учня на домашнє навчання або поміщати у виправний заклад. Один з жителів США виділив на реалізацію цієї програми 26 тисяч доларів.

Газета "The New York Times" приводить історію 18-річного Рікардо Пачеко з Далласа, якого забезпечили таким пристроєм в 2007 році. Юнак згадує, що друзі радили йому просто викинути навігатора, проте саме через стимул, створений постійним стеженням, Ріккардо відновив відвідини занять. Тепер він може стати першим чоловіком в своїй сім'ї, який отримає шкільний атестат: всі інші були виключені, багато хто з його родичів знаходиться у в'язниці. Та і сам хлопець до початку участі в програмі очолював місцеве кримінальне угрупування. До того ж у свої 18 років він встиг двічі стати батьком.

На всій території США у кожного школяра є посвідчення на зразок студентського квитка, незалежно від того, чи відвідує він приватний учбовий заклад або публічну школу. Поліцейські нерідко зупиняють підлітків на вулиці, щоб з'ясувати, чому ті не на заняттях в учбовий час. Особливо уважно стежать за тінейджерами в торгових і розважальних центрах, на спортивних майданчиках і в парках.

До боротьби з прогулами в США підходять серйозно: у мережі можна знайти і інструкції для батьків, які підозрюють, що їх діти пропускають заняття, і допомогу для школярів, що роз'яснює, чому в школу ходити все ж таки треба, і дані про кількість прогульників залежно від віку, статі, раси і штату.

Цікаво, що одиничні прогули через гарну погоди або майбутню контрольну роботу час від часу дозволяють собі практично всі учні. А ось систематичне невідвідування занять – зазвичай доля дітей з неблагополучних сімей. Часто у цих же школярів спостерігаються наркотична залежність, спроби суїциду і напружені відносини з однолітками. Багато дрібних правопорушень також здійснюються саме під час прогулів. Наприклад, статистика за останні десятиріччя показує, що в дні посиленої уваги поліції до підлітків, які вештаються без діла, зменшується число магазинних крадіжок і випадків вандалізму.

До нас хвиля боротьби з прогулами за допомогою найсучасніших технічних засобів поки не докотилася. Перспектива введення електронних пропусків, які дозволять збирати точні відомості про відвідуваність занять і вчасно робити відповідні заходи, для більшості шкіл є віддаленою.

Кiлькiсть переглядiв: 55